Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрадливий

Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Мл. л. сб. 312. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш. Чуб. V. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРАДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРАДЛИВИЙ"
Блаватус, -су, м. = блаватас. К. МХ. 15.
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари. К. Кр. 112.
Кривомовий, -а, -е. Плохо говорящій, косноязычный. Тим язикам лихим, калікам кривомовим. К. Дз. 25.
Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. I. 11.
Оглядання, -ня, с. Осматриваніе.  
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат. Міусск. окр.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. ЗОЮР. І. 120. Повиймаю чорний терен з білих ніг. Чуб. V. 626. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. Чуб. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Мир. ХРВ. 33. Дай гочі повиймати, то дам пити. Рудч. Ск. II. 49.
Частка, -ки, ж. 1) = частина. 2) Частица Св. Даровь. Шух. І. 234.
Шкінька, -ки, ж. Лошаденка, кляченка. Отакою шкінькою попереду їздив, а тепер! Лебед. у.
Шпаконько, -ка, м. Ум. отъ шпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРАДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.