Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідняга

Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен., Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯГА"
Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Віддушити Cм. віддушувати.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Незбутний, -а, -е. Несбыточный.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани. Пирят. у.
Протягти, -ся. Cм. протягати, -ся.
Родонька, -ки, ж. Ум. отъ родина.  
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.