Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідняга

Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен., Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯГА"
Виваплювати, -люю, -єш, сов. в. вивапити, -плю, -пиш, гл. Бѣлить, выбѣлить известью.
Гитара, -ри, ж. Гитара. Вигравав на гитарі. Левиц. Пов. 20.
Задрі́панка, -ки, ж. Забрызганная грязью; неряха. А ти, задріпанко, шинкарко, перекупко п'яна. Шевч. 621.
Запе́клуватий, -а, -е. = запеклий.
Кресаночка, -ки, ж. Ум. отъ креса́ня.
Лу́павка, -ки, ж. Зазубрина (на косѣ). Лубен. у.
Мнякота́ Cм. м'якота.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить. Гол. III. 503.
Роняти, -няю, -єш, гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки. Чуб. V. 119.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.