Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік.
Джу́ґля, -лі, ж. Зимняя шапка.
Злосливо нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш?
Зраджати, -джаю, -єш и зраджувати, -джую, -єш, сов. в. зра́дити, -джу, -диш, гл. Красні лиця часто зраджають. Часто ходив, вірно любив, з нею женихався, вона ж мене ізрадила, — я й не сподівався. Ой Палію, Палію Семене, пи не зрадиш ти мене?
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист.
Наушник, -ка, м. Наушникъ (у шапки).
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище?
Привинен, -ви́нна, -не Прикосновененъ, причастенъ. Рукою чоловікові біду зробиш, а язиком ще й гіршу, а очі нічому не привинні. Я не привинен до того.
Стиха нар.
1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. Стиха підхождає. Та все стиха у гуслоньки грає.
2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Ум. стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою.
Шнипорити, -рю, -риш, гл. 1) = нишпорити. Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. Він таки трохи шнипорить в малярстві.
