Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іговник

Іговник, -ка, м. Игольникъ. Шух. І. 284, 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВНИК"
Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Волосний III, -ного, с. Волостной старшина. Я наварила риби — може буде волосний. Грин. ІІІ. 566.
Джуми́га, -ги, ж. Осадокъ на днѣ со суда съ водой, на днѣ самовара. Вже нема води в самоварі, на дні сама джумига.
Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга. Н. Вол. у.
Італійський, -а, -е. Италіанскій. Левиц. Пов. 124.
Кальвинський, -а, -е. Кальвинисткій. У ХVІ-му ст. лютеранська та кальвинська колотнеча за віру. К. Кр. 9.
Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Левиц. І. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою). Ном., стр. 300, № 352.
На́ймиття, -тя, соб. Прислуга. Ой рад же б я ходити (парубок до дівчини), в тебе наймиття лихе. Н. п.
Поділля I, -ля, с. Часть, доставшаяся въ надѣлъ.
Риболович, -ча, м. = рибалка 2. Вх. Пч. II. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.