Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іговник

Іговник, -ка, м. Игольникъ. Шух. І. 284, 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГОВНИК"
Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Гість, гостя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. Мет. 242. у гостя. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя. Грин. II. 258. Ум. гостенько, гостонько, гостик, госточко. Мил. 214. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. Ном. № 11978.
Гря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = Грюкнути. Стукнули, грякнули, мов в великий дзвін. Чуб. ІІІ. 278. Стукни, грякни копитами у ворота. Чуб. V. 943. 2) Упасть съ грохотомь, стукомъ. Циган як одрубав гіляку, так і гракнув (з дерева) об землю зо всієї сили. Рудч. Ск. II. 182.
Діравка, -ки, ж. = Друшляк 1. Вх. Уг. 236.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Крадій, -дія, м. Воръ. Лубен. у.
Нагруща́ти, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать, наставлять, научать. Давай вона його нагрущать, щоб як приїздить він до неї, то щоб своїх собак дома кидав. Мнж. 39. Скільки ні нагрущай дітей, а як неслух'яні, то й не хотять добре робити. Волч. у.
Обітря, -ря, с. = обвітря (Квітки) напували пахощами обітря. Мир. ХРВ. 61.
Уюковий, -а, -е. Вьючный. Уюкові коні. Вас. 210.
Шпуля, -лі, ж. Цѣвка, шпулька, катушка въ самопрялкѣ, — на нее наматываются при пряденіи нитки. Я вже шпулю напряла. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.