Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ігіне

Ігіне меж. Крикъ гуцульскаго пастуха на лошадей, чтобы остановились и возвратились. Шух. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 195.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГІНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІГІНЕ"
Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Версть, -ти, ж. = верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Вовцюган, -на, м. = вовцюга. Желех.
Гривно́к, -ка, м. = Гривак. Вх. Пч. II. 9.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Планітний, -а, -е. Полезный, приносящій помощь. Лік планітний. Вх. Зн. 50.
Поторжка, -ки, ж. Торгъ, торговля. Сьогодня на базарі нема поторжки. Лебед. у.
Суцільно нар. 1) Цѣльно. 2) Сплошь.
Телеграф, -фу, м. Телеграфъ. Гн. І. 47.
Хабина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. І. 255. Ум. хаби́нка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІГІНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.