Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козгирь

Козгирь, -рю, м. = козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗГИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗГИРЬ"
Вигівщина, -ни, ж. Время гетманства Ивана Выговскаго (1657 — 1659). Мушу видати книжку про порядки, які завелись на Вкраїні за гетьмана Виговського: ту книжку оглашу Вигівщиною. К. Хм. 5.
Відщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. відщепнути, -ну, -неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючекъ.
Душогу́бниця, -ці, ж. = душогубка 1. Душогубниця війна. К. Дз. 94.
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Попришивати, -ва́ю, -єш, гл. Пришить (во множествѣ).
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Розчислити Cм. розчисляти.
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ. Черк. у.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. Чуб. VII. 387. зостався на цідилці. Попался во лжи. Ном. № 6786.
Швабка, -ки, ж. Нѣмка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗГИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.