Женці́в, -це́ва, -ве Принадлежащій жнецу.
Завива́йлечко, -ка, с. Ум. отъ завивайло.
Запу́тати, -таю, -єш, гл. = заплутати.
Моху́нка, -ки, ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. 2) мн. Раст. Physalis Alkekengi L.
Наїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = наїздити.
Подотоплювати, -люю, -єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Подревніти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть. Од морозу огудина подревніла.
Правитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Направляться. А куди правитесь? — До Київа. Я до того дуба правлюся, — чи не зрубати його.
2) Возиться, хлопотать. у. Чіпка вже правився коло шкоди: там тин підняв та набив, нові ворота приробив... А ми ще не лягали, все правилися.
3) Исправлять должность чью. Іва правиться за старосту.
4) Служиться (о церковномъ служеніи). Скоро служба Божа правитиметься.
5) Судиться, искать за обиду, жаловаться. Іди, прався на мене, куди знаєш.
6) Поправляться. Дают тото зілє худобі, щоб ся правила.
Старик, -ка, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. 3) Старое русло рѣки. 4) у старики піти. Пойти на волостной сходъ. Ум. старичо́к.
Усидіти, -джу, -диш, гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу.
