Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козгирь

Козгирь, -рю, м. = козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗГИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗГИРЬ"
Бучний, -а, -е. Роскошный, великолѣпный, богатый; шумный. Бучне весілля справили. МВ. І. 145. Бучні були свачини. Н. Вол. у. бучний дощ. Дождь съ большимъ вѣтромъ, бурей. Н. Вол. у., Ум. бучненький.
Виписати, -ся. Cм. виписувати, -ся.
М'я́лиця и мня́лиця, -ці, ж. 1) Мялка для льна и конопли. Богод. у. 2) Мятая солома. Остер. у. 3) Потасовка. Піди, ще й тобі м'ялиці дадуть. Н. Вол. у.
Перезімча, -чати, с. Перезимовавшій теленокъ. Вх. Зн. 47.
Позостати, -тану, -неш, гл. Остаться. Нема милого, позостала туга. Гол. І. 370. Позостатися, тануся, нешся, гл. Остаться. Умер, умер пан полковник і грізная мова, позостались кінь вороний і ясная зброя. Чуб. V. 317.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Товщий, -а, -е. Сравн. ст. отъ товстий.
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії. Чуб. V. 52.
Хрунькіт, -коту, м. = хрокання. Желех.
Штовхонути, -ну, -неш, гл. Съ силой толкнуть. Як штовхоне вовка рогами під бік. Чуб. II. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗГИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.