Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачка

Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419. 3)піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧКА"
Вироб'Яки, -ків, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей. Шух. І. 120.
Відрадонька, -ки, ж. Ум. отъ відрада.
Ли́понька и липочка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Натягти, -ся. Cм. натягати, -ся.
Посипати, -па́ю, -єш, сов. в. посипати, -плю, -плеш, гл. 1) Посыпать, посыпать. 2) Насыпать, насыпать. Ой дай, доню, принадоньку, нехай привикає (голуб). Посип пшонця по колінця, водиці по крильця. Чуб. V. 69.
Розшерепа, -пи, об. Человѣкъ, ходящій разставя ноги.
Скаконути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть, скакнуть. А кінь як скаконе. Грин. І. 186.
Троп, -пу, м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп. Вх. Зн. 67.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник. ХС. VII. 416.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість. Ном. № 2347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.