Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

козачка

Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419. 3)піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЗАЧКА"
Брондза, -дзи, ж. Бронза. І майстрові дали кувать із брондзи кесаря. Шевч. 608.
Гниляк, -ка, м. Сгнившее растеніе.
Голуб'я́точко, -ка, с. Ум. отъ голуб'я.
Докупи́ти Cм. докупати.
Позавистувати, -тую, -єш, гл.на що = позавидувати. Позавистував на пшениченьку. Гол. II. 86.  
Риза, -зи, ж. 1) Риза, одежда священнослужителей. Чуб. І. 5, 85. Коли не піп, то не микайся в ризи. Ном. № 9571. 2) попови ризи. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 371. 3) = різа.
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. Ум. сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Упоринати, -наю, -єш, гл. Нырять. А ти, доненько, знай відгадати: що я не утонька упоринати. Макс.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЗАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.