Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димаревий

Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМАРЕВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМАРЕВИЙ"
Дра́ти, деру́, -ре́ш, гл. = дерти.
Духну́ти Cм. духати.
Захапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Заторопиться, заспѣшить.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Містю́к, -ка, м. = містець. Мкр. Г. 16.
Повискувати, -баю, -єш, гл. Вырвать (волоса, перья во многихъ мѣстахъ). Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав. Пирят. у.
Предся I нар. = предці.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88.
Урдяний, -а, -е. Съ начинкой изъ урди. Урдяні пироги, вареники. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМАРЕВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.