Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дим

Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Ном. № 3206. Хто вітру служить, тому димом платять. Ном. № 7166. Намітка як дим тоненька. МВ. І. 122. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Чуб. ІІІ. 308. Ди́мом пішло́ (Ном. № 1904), — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. К. Досв. 123. Ум. Димо́к, димо́чок. К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. Чуб. V. 1026.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМ"
Відморити Cм. відпорювати.
Воздуховий, -а, -е. Воздушный. І окрився темнотою — хмарою густою, мов наметом воздуховим — темною водою. К. Псал. 37.
Ганусковий, ганусовий, -а, -е. Анисовый.
Го́рниця, -ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Картопляний, -а, -е. Картофельный.
Короговка, -ки, ж. Ум. отъ корогва.
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться. Радом. у.
Урочистий, -а, -е. Торжественный. Підождемо до врочистого часу. Спаси мене в день судний, урочистий. К. ЦН. 285. урочисте свято. Годовой праздникъ. Подол. г. О. 1861. X. 47. К. МБ. X. І. урочиста оказія. Высокоторжественный день (крестины, именины и т. п.). Подол. г. О. 1861. X. 47. То-же значеніе: урочи́сте ді́ло. Сим. 204.
Чваркати, -каю, -єш, гл. = цваркати 2. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.