Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дим

Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Ном. № 3206. Хто вітру служить, тому димом платять. Ном. № 7166. Намітка як дим тоненька. МВ. І. 122. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Чуб. ІІІ. 308. Ди́мом пішло́ (Ном. № 1904), — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. К. Досв. 123. Ум. Димо́к, димо́чок. К. ЧР. 235. Чуб. V. 704. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає. Чуб. V. 1026.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМ"
Батіночко, -ка, м. = батенько. Батіночку рідненький, матіночко, моя голубочко! рятуйте! Кв.
Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ. Шейк.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
Замерза́ння, -ня, с. Замерзаніе.
Маці́цький Cм. маціненький.
Орішення, -ня, с. соб. Орѣховыя деревья. Зеленее орішення по двору. Грин. III. 534.
Підхарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = підхарчуватися. Подадуть ласу потраву, як уже добре підхарчилися. Ном. № 11967.
Повисолоплювати, -люємо, -єте, гл. Высунуть (языкъ, о многихъ). Шість левів язики повисолоплювали. Мнж. 19.
Становник, -ка, м. Раст. Chimaphilla umbellata Nutt. ЗЮЗО. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.