Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дик

Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИК"
Гавх меж. = I. Гав. Ей, чоловіче, а ні важся! Бо що два, а не єден, а собака третій.... гуджа-гавх! Ном. № 4357.
Дорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани. Харьк.
Закри́вдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть.
Начахолити, -лю, -лиш, гл. Нарубить (хворосту). Вх. Зн. 40.
Поверхник, -ка, м. Верхній жерновъ въ ручной мельницѣ. Шух. І. 103, 146.  
Позанедбовувати, -вую, -єш, гл. Оставить безъ вниманія (многихъ), пренебречь (многимъ). Старосвітські звичаї позанедбовували. К. (О. 1861. VI. 31).
Псик! меж. Крикъ на кошку: брысь! Вх. Лем. 425.
Роспинка, -ки, ж. Распорка (для удержанія двухъ предметовъ въ раздѣльномъ положеніи). Лебед. у. Конст. у.
Сестрінець, -нця, м. Племянникъ, сынъ сестры. Желех.
Уґвинчувати, -чую, -єш, сов. в. уґвинти́ти, -нчу, -нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.