Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дима

Ди́ма, -ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. Ум. Ди́мка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМА"
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Мовча́к, -ка, м. Молчаливый, безотвѣтный человѣкъ. Н. Вол. у.
Невчасно нар. Несвоевременно.
Нехупавний, -а, -е. Неграціозный, некрасивый. Ном. № 6649.
Огласити, -ся. Cм. оглашати, -ся.
Рибоїд, -да, м. Черный аистъ, Ciconia nigra.
Фантувати, -тую, -єш, гл. Описывать (имущество за долгъ), отбирать въ залогъ. В тиждень, чи як, жид прийшов мене фантувати. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.