Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дима

Ди́ма, -ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. Ум. Ди́мка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМА"
Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Відсоння, -ня, с. Солнечная сторона.
Грива́стий, -а, -е = Гриватий. Два бахмати, гривасті ступаки шли під ними. К. МБ. XI. 143.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить. Мил. М. 64.
Лупе́ха, -хи, ж. = злупок. Вас. 163.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче. Камен. у.
На́видітися, -джуся, -дишся, гл. Любить другъ друга. Нені наші дуже обі навиділися. Федьк.
Нітник, -ка, м. Раст. Helianthemum vulgare.
Обсмолити, -ся. Cм. обсмолювати, -ся.
Привчати, -чаю, -єш, сов. в. привчити, -вчу, -вчиш, гл. Пріучать, пріучить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.