Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить.
Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик.
Лиси́ччин, -на, -не. Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже...
Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Ум. обідець.
Облямуватися, -муюся, -єшся, гл. Окаймляться. Облямувалось берегами широке озеро.
Пищало, -ла, с. Свистокъ. Приніс йому ангел таке пищало, же коні підут далеко, він засвище, коні прийдут.
Підстаростич, -ча, м. Сынъ підстарости 1.
Смрід, -ро́ду, м. = сморід. Хто має пасіку, той має мід, — хто має діти, той має смрід.
Шкилити, -лю, -лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шпилить цілий ранок з баби.
