Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ.
Вузда, -ди, ж.
1) Узда.
2) Длинная веревка, привязанная къ крыльямъ невода — для вытягиванія послѣдняго.
Защіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. защіпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защепать, защепнуть, брать, взять на крючекъ. Защіпни, кажу, двері, та не пускай. Защепнеш же двері на защіпку, як я піду.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Позавгорідно нар.
1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ.
2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно.
Помічний, -а́, -е́ Помогающій въ болѣзняхъ, цѣлительный. Вода була така помічна, тяжко помічна, як хто на очі слабіє. (Зілля) помічне від уроків.
Поприманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (во множествѣ). З усього хутора собак сюди поприманював.
Промарнотравити, -влю, -виш и промарнотратити, -чу, -тиш, гл. Расточить, растратить, промотать. Промарнотратили добро, пропили, прогайнували.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.).
Щадний, -а, -е. = ощадний.
