Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рабувати

Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 1057. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАБУВАТИ"
Вій, воя, м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Вх. Зн. 7. Ум. війок. Мнж. 177.
Заклюба́чений, -а, -е. = заклебучений. Вх. Уг. 239.
Невпам'ятку, нар. Не помнится. Мені се невпам'ятку.
Облудність, -ности, ж. Лицемѣріе, притворство.
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Лв. 98. Cм. линок.
Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L. ЗЮЗО. I. 140.
Пужитися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається. МВ. (О. 1862. III. 72).
Рожатися, -жаюся, -єшся, гл. Раждаться. Ном. № 5575.
Рострявати, -ряю, -єш, гл. = розстряватиЗЮЗО. І. Матер. 10. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати. АД. І. 131.
Ускучитися, -чуся, -чишся, гл. Надоѣсть, наскучить. Був то багач, і бідний чоловік ходив до нього худоби позичати, і йому вскучилося давати. Драг. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.