Тлумачення / значення слова "РАБУВАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

рабувати

Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 1057. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАБУВАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Балаканка, -ки, ж. Болтовня. Желех.

повністю...

Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.). Вх. Уг. 228.

повністю...

Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.

повністю...

Досми́кувати, -кую, -єш, гл. = досмикати.

повністю...

Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.

повністю...

Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ном. № 3098. Ум. половка, полівка. Ном. № 3098. Половочка.

повністю...

Понадколювати, -люю, -єш, гл. Надколоть (во множествѣ). Хто це мені дощечки понадколював? Васильк. у.

повністю...

Ріпниця, -ці, ж. Работница при нефтяныхъ шахтахъ.

повністю...

Стернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Управляться рулемъ (о суднѣ). Мнж. 179.

повністю...

Стопленє, -ня, с. Плавка, расплавка. Шух. І. 284.

повністю...