Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Бештає за гріхи вдівця молодого.
Верещака, -ки, м. Крикунъ, пискунъ.
Зако́т, -ту, м. Отворотъ. Чоботи з червоним закотом. 94. Одягання з закотами, а коміра нема.
Запи́ти Cм. запивати.
Зва́житися, -жуся, -жишся, гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила.
Зміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи.
Над пред.
1) Съ творит, пад.: Надъ. Стоїть явір над водою. Зозуля літала над нами куючи. Простяг, гріє руки над полум'ям червоним. І царюватиме він над домом.
2) Съ винит. пад., при обозначенія времени: подъ, къ. В п'ятницю над вечір мати і кликнули нас.
3) Съ винит. пад. при обозначеніи предмета, къ которому направлено дѣйствіе: къ. Ой вийду я над річеньку та й стану думати.
4) Въ видѣ нарѣчія: выше, лучше, болѣе, сверхъ. Нема в світі над Бога. Я принесла грошей додому над сотню. Тому чоловікові уже над сто літ. Люблю її як сам себе — над срібло, над злото. Не знайдеш річки над Дніпро глибокий, не знайдеш правди над святу простацьку, а ні одваги в серці над козацьку. Над смерть біди не буде. Зімою вже ніхто над його скотини не доглядить. Не буде вже над мою першу милу. Над часто стоитъ при сравнительной степени. Над його розумнішого я не бачив. Над Марусю нема кралі кращішої.
Надвереджа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. надвереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Надрываться, надорваться (при подъемѣ тяжести).
Пересипатися, -паюся, -єшся, гл. Заниматься пересыпаніемъ. Василь став як мала дитина пісочком пересипатись.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна.