Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крисанечка

Крисанечка, -ки, ж. Ум. отъ крисаня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИСАНЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИСАНЕЧКА"
Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Верцадло, -ла, с. 1) Зеркало. Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла. Котл. Ен. IV. 27. 2) Компасъ. Кременч. у. 3) Астролябія. Манж. 177.
Заткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заткнуться.
Обтрусити, -ся. Cм. обтрушувати, -ся.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Питель, -тля, м. 1) Крупчатка — мельница. Подольск. г. Се він собі млин питлем хоче будувати. Кіевск. у. 2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле. Гол. II. 138.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ. КС. 1882. VII. 90.
Повити Cм. повивати.
Світач, -ча, м. 1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божник, съ трубочкой для свѣчи. Волк. у. Cм. світич. 2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину. Чуб. VII. 390.
Сколупати, -па́ю, -єш, гл. Исковырять. КС. 1883. II. 389.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИСАНЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.