Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукати

Кукати, -каю, -єш, гл. Куковать. Двоє кукало, а єдно полетіло. Ном. № 13788. Сидить під тином, мов зозуля, та кукає або кричить. Шевч. 430.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКАТИ"
Бишиха, -хи, ж. и пр. = бешиха и пр.
Залю́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. залюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Влюбляться, влюбиться, полюбить. Чи не було річки утопитися, чи не було кращих залюбитися? Чуб. V. 540. Не вірю, щоб так швидко й дуже залюбитись можна було. Котл. Н. П. 344.
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Зух, -ха, м. Молодець, молодчина, удалецъ. Дали мені капелюх, уже тепер вояк зух. Гол. І. 143.
Наполо́хати, -хаю, -єш, гл. Напугать.
Плеканий, -а, -е. Заботливо, нѣжно воспитанный. Уман. у.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Похмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похмелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Опохмѣляться, опохмѣлиться. Троянці з хмелю просипались, скучали, що не похмелялись. Котл. Ен. IV. 20.
Присвячувати, -чую, -єш, сов. в. присвяти́ти, свячу, -тиш, гл. Посвящать, посвятить. Чернець про те, щоб Господеві тіло і душу в жертву чисту присвятив. К. ПС. 85. Посвящать, посвятить кому свое произведеніе. К. Кр. 5.
Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. шрубо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.