Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукібний

Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у. 2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІБНИЙ"
Визубень, -бня, м. Зазубрина. Рк. Левиц.
Відлетіти Cм. відлітати.
Водву́д, -да, м. = одуд. Вх. Пч. II. 15.
До́нька, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Зморщка, -ки, ж. = зморшка. На виду такі зморшки вже, як у мене. Павлогр. у.
Ми́ркання, -ня, с. 1) Бормотаніе. 2) Ропотъ. К. ЦН. 259. 3) Попрошайничество.
Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.
Росходитися, -джуся, -дишся, гл. = розіходитися. Хтось співає.... Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий так і росходився на всі боки. Мир. ХРВ. 5.  
Сиричина, -ни, ж. = сириця. Волч. у. (Лобод.).
Трачник, -ка, м. = трач 1. Вх. Лем. 474.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.