Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукібний

Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у. 2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІБНИЙ"
Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну. Гол. Од. 58.
Кружанин, -на, м. Участникъ хороводнаго круга. Грин. III. 105.
Осмеркнутися, -неться, гл. безл. = осмеркнути 2. Осмерклось; приїхали старости і молодий увійшов. Г. Барв. 257.
Охрянути, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. О. 1862. II. 24.на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув. Полт. у.
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Переволочити IICм. переволочувати.
Покукнути, -ну, -неш, гл. Выглянуть. Вх. Уг. 261.
Посватувати, -ту́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сватами (по покупкѣ). Зміев. у.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Шульга, -ги, ж. 1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед. Котл. Ен. 2) Лѣвша. Мирг. у. 3) Раст. Uiskum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.