Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукібний

Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у. 2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 320.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІБНИЙ"
Видхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. витхлий.
Гальма, -ми, ж. = гальмо 1. Вітряк крутився, бо за гальму не зав'язаний був. Зміев. у.
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. Въ слѣдующей приговоркѣ въ значеніи: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках. Ном. № 9261.
Докрасуват́ися, -су́юся, -єшся, гл. Докрасоваться.
Зая́тритися, -рюся, -ришся, гл. 1) О ранѣ: загноиться. До тих же ран, которі заятрились і дуже пекли, прикладував розрізаних жаб. Стор. МПр. 166. 2) Раздражиться, прійти въ ярость.
Охайлучити, -чу, -чиш, гл. Ополоть, очистить отъ вѣтвей = охаючити. Треба цю щепу охайлучити. Пр. у.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Семиліток, -тка, об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Грин. II. 269, 344. Найменший брат семиліток. Чуб. II. 167. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Г. Барв. 462. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку. Грин. III. 313.
Стеління, -ня, с. 1) Стланіе. 2) Подстилка. Канев. у. (Лобод.). Вх. Лем. 470. 3) соб. Дерево для потолка. Камен. у. (Лобод.).
Тма, тми, ж. = тьма. Мав велику тму ангелів. Гн. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.