Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кура 2

Кура 2, -ри, ж. Курица. На Юра сховається в житі кура. Ном. № 436. Жура кудкудаче. Вх. Лем. 429. Моя кура жовто-бура, ще й чубок, і на правій ніженьці мотузок. Н. п. Кури сокочуть, у міх не хочуть. Ном. Усі кури на сідалі. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРА 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРА 2"
Боклаг, -га, м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Ном. № 3004. Шух. І. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. боклажок.
Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. Шух. І. 186, 187. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты. Шух. І. 109.
Величночесний, -а, -е. Высокочестный, благородно честный. К. М. і X. 39.
Відчепити, -ся. Cм. відчепляти, -ся.
Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. Грин. І. 164, 160. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк. Левиц. Пов. 154.
Занату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться.
Опилий, -а, -е. Перепившійся.
Поклонити, -ся. Cм. поклоняти, -ся.
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Тичити, -чу́, -чи́ш, гл. Втыкать тычины, ставить вѣхи. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРА 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.