Габа, би, ж.
1) Бѣлое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,... турецькою білою габою покровена. У Шевченка снѣжная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою.
2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда.
Молода́, -до́ї, ж. см. молодий.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная.
Наба́зграти, -раю, -єш, гл. Напачкать, написать каракули.
Пообрізувати, -зую, -єш, гл. Обрѣзать, отрѣзать (во множествѣ). Мати скор вмерла за нею, а кума пішла вночі, де єї сховали, да руки їй і пообрізувала. Пообрізувала їй шкуру на руках.
Попільник, -ка́, м. = попельня.
Потішувати, -шую, -єш, гл. = потішати. Була вона вродливов паннов, мудро ученов, завше тама потішувала.
Проріз, -зу, м.
1) Прорѣзъ.
2) Дыра во льду.
Тварь, -рі, ж.
1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі.
2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Ум. тварючка.
Убивати, -ва́ю, -єш, сов. в. уби́ти, уб'ю́, -єш, гл. 1) Убивать, убить. Під білою березою козаченька вбито. Бодай тебе, мій миленький, перва куля вбила. убити муху, чмеля́. Выпить, подкутить. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить, втыкать, воткнуть. Як ударив Іван змія та по коліна і вбив у землю. Ножа в серце вбили. 3) Оббивать, оббить. Клуню гарно килимами вбили і тут п'ють, гуляють. 4) Утаптывать, утоптать. Стежку вбили. Біжи, коню, дорогою широкою убитою.
