Біжниця, -ці, ж.
1) = божниця.
2) Храмъ. Соломон біжницю ставив.
Веретенниця, -ці, ж. = веретільник.
Горо́шковий, -а, -е. рисункѣ матеріи: въ круглыхъ крапинкахъ.
Ма́тінка, -ки, ж. Ум. отъ мати. Матушка. Журба не матінка. Въ разговорѣ женщинъ между собою употребляется какъ слово обращенія. Ох, моя матінко, як утомилась! Як згадаю, що стояв він гордий та спокійний такий, — матінко!.. ні, не піду!.. Ум. матінонька, матіночка. А приходить додомоньку, б'є і лає матіноньку. А нема роду найвірнійшого над ту матіночку.
Ми́ло II, нар. Мило, пріятно; любезно; хорошо. На тебе дивитися мило. Не бачила миленького, — і діло не мило. Не там щастя, не там доля, де багаті люде — як злучаться по любови, то все мило буде. мило вітати. Любезно принимать. Ум. миленько. Миленько Ганна подивлялась на панянку.
Накрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. 1) Покрасоваться вдоволь. Старша дочка... іще не охмається й заміж: я, каже, татусю, погуляю в тебе, надівуюсь і накрасуюсь. 2) Зацвѣсти (о хлѣбныхъ злакахъ). Вже жито накрасувалося. 3) Cм. напрасовуватися.
Облетіти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла.
2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло.
Повідчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что відчепитися, но во множествѣ.
Ревне нар. 1) Горестно, горько, жалостно. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. 2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ум. ревненько. Ревненько заплачу.
Удання, -ня, с.
1) Удача.
2) Способность. Сила на уданню належить.