Войний, -а, -е. Воинственный; военный. Із якої сторононьки у гостину сподіватись: чи з Чорного моря, чи з чистого поля, чи з славного із войного люду Запорожжя?
Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк.
Добреха́ти, -брешу́, -шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати.
Замути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Замутить, возмутить. Воно у нас таке тихе та любе, що сказано й водою не замутить. 2) — тишу. Нарушить тишину. Навспинячки Христя ходила, щоб не замутити тієї тиші, що панувала в хаті.
Збагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. Не на всього того жадним розумом збагнути. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Цих казок так багацько є, що їй Богу, їх і не збагнеш усіх.
Колак, -ка, м. Клыкъ свиной. Cм. кло, кловок.
Лася, -сі, ж. Въ загадкѣ: дорога. Лежить лося простяглася, як устане, то й неба достане.
Літерату́рний, -а, -е. Литературный. Літературна мова. Літературні твори. Літературні робітники.
Подопихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Добраться, дойти (о многихъ).
Поки нар. Пока, покамѣсть. Поки діда, поти й хліба. Поти пряла, поки й задрімала. Поки-м тебе не любила, була-м як голубка. о-поки. Вотъ до какихъ поръ. Мені в ставку о-поки. поки світа, по́ки сонця. Во вѣкъ, никогда. Поки світа, поки сонця не прилетимо.
