Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лобко

Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 373.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОБКО"
Змисел, -слу, м. Чувство. У чоловіка змисли: очима дивиться, ушима слуха и т. д. Радом. у.
Квартирочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
Мілковеддя, -дя, с. Мелководье. По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття. Левиц. І. 63.
Плюскота, -ти, ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).
Позневажати, -жа́ю, -єш, гл. То-же, что и зневажити, но многихъ.
Турбук, -ка, м. = тербук. Браун. 14.
Фруз, -за, м. Насѣк. Prionus coriarius. Вх. Пч. II. 27.
Хатка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
Чімка, -ки, ж. Болѣе длинныя волокна овечьей шерсти. Гол. Од. 39.
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОБКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.