Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божник

Божник, -ка, м. = біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. божничок. Рудч. Ск. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИК"
Вітрячок, -чка, м. Ум. отъ вітря́к.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Милі́ння, -ня, с. Мыльная вода. Підмочене у Вислі мило зібрав, роспустив на миління, злив у бочку. Ном.
Мурівчик, -ка, м. = муляр 1. Черк. у.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися. МВ. ІІ. 86.
Садовина, -ни, ж. Садовые плоды, деревья. Верби та садовина поперехилялись через тини. О. 1862. IX. 60.
Смоляник, -ка, м. = смолоскип. Лохв. у.
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи. Чуб. VII. 420, 421, 431.
Хуткий, -а, -е. Скорый, быстрый. Хутка робота. Гн. І. 45., Ум. хутенький.
Шулькати, -каю, -єш, гл. Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.