Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божник

Божник, -ка, м. = біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. божничок. Рудч. Ск. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИК"
Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина. Желех.
Дряпу́га, -ги, об. = дряпіка.
Жеребцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Быть жеребцомъ. Употреблено Котляревскимъ въ разсказѣ о превращеніи различныхъ народовъ въ животныхъ. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює. Котл. Ен. IV. 12.
Закро́влений, -а, -е. Окровавленный. Була дуже закровлена — ввесь вид у неї був у крові. Новомоск. у.
Оклинцювати, -цюю, -єш, гл. Кольниковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.
Отруби, -бів, мн.пилині. Опилки. Вх. Зн. 45.
Перегнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перегнити и перегнисти, -гнию́, -є́ш, гл. Перегнивать, перегнить. Гниє, гниє, та й не перегниє. Ном. № 232, стр. 297.
Товчіння, -ня, с. 1) Толченіе. 2) Валяніе (сукна). Зміев. у.
Тупець, -пця, м. = тупак. Шейк. Вх. Зн. 71.
Хай нар. Пускай, пусть. Хай їй лиха година! Рудч. Ск. Хай же її Бог благословить, мою дитину. МВ. ІІ. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.