Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божник

Божник, -ка, м. = біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. божничок. Рудч. Ск. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИК"
Бавняний, -а, -е. Хлопчатобумажный; ватный, ваточный.
Вирікатися, -каюся, -єшся, сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.
Гайстра, -три, ж. Астра, Aster chinensis L.
Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Ладом Cм. лад.
Нала́тувати, -тую, -єш, сов. в. налата́ти, -та́ю, -єш, гл. Нашивать, нашить заплату.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами. Черн. у.
Чванька, -ки, м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка. Чуб. IV. 480.
Шляхтюга, -ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга. Св. Л. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.