Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжа.
Млино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ млин. млинко́м піти. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) пішов млинком за вітром. 2) Вѣялка. У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. Ум. млиночок.
Піддівоча, -чої, ж. Дѣвочка подростокъ лѣтъ 14-15.
Побірати, -ра́ю, -єш, гл. Брать, получать. Паламар побірає шестий книш.
Потихи нар. = потиху.
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь.
Чужоземний, -а, -е. Иноземный. І розм'ягчив серця народам чужоземним.
Шустати, -таю, -єш, гл. Шелушить, очищать отъ шелухи. Шустаний ячмінь.
