Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нароїти

Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв. К. ПС. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОЇТИ"
Да́де нар. Гдѣ нибудь. Вх. Лем. 408.
Єдема́н, -на и -ну, м. Родъ шелковой ткани? = єдамашок. Которії козаки, то і мужики не хотять по ролі спотикати, жовтого саф'яна каляти, чорного єдемана пилом набивати. Лукаш. 37.
Замишлі́вка, замишля́нка, -ки, замишляни́ця, -ці, ж. Прихотливая женщина. Як був собі Сава, та не їв сала, та все паляниці, не любив дівок-замишлівок, та все молодиці — замишляниці. Ном. № 12509. Комарь... оженився та взяв собі замишлянку. Чуб. V. 1169.
Ми́тусь, митусе́м, нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). Вас. 176. Мнж. 185. О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Мнж. 185. Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Козел. у.
Мото́рити, -рю, -риш, гл. Дѣлать, подѣлывать. А тим часом місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море, та глянуть на люде, що вони моторять, щоб Богові вранці про те росказать. Шевч. 162.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у. 3) Ложа (у ружья). Балт. у. 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. Лебед. у. (Залюб.). 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад. Чуб. II. 149.
Пихиць! меж. для выраженія пиханія, толканія. А він підскочив та пихиць її! Так і заноричилась. Черниг. у.
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Служениця, -ці, ж. = служебка. Ой брате мій Андрієчку, найми собі служеницю. Н. п.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб. 2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. МПр. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.