Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нароїти

Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв. К. ПС. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРОЇТИ"
Де́ргавка, -ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. І. 69.
Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. І. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Н. Вол. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Лапуватий, -а, -е. сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.. Cм. лапатий.
Пересип, -пу, м. = переспа.
Побіл, -лу, м. 1) Бѣлая глина. Вас. 182. 2) Побѣлка. Лохв. у.
Прохамаркати, -каю, -єш, гл. = прохарамаркати. Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркаю. Стор. II. 81.
Спроваджувати, -джую, -єш, сов. в. спровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Як дівчину намовили, до Вільхова спровадили. Гол. І. 86. 2) Приводить, привести. Спровадив бондаря, зробили кухву. Чуб. II. 191.
Толкувати, -ку́ю, -єш, гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала. Ном. № 2540.
Ушанувати, -ную, -єш, гл. 1) Почтить. 2) Хорошо принять, угостить. Ні, я по своєму її вшаную. К. МБ. X. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.