Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикати

Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. Ном. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Котл. Ен. І. 28. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАТИ"
Бодак, -ка, м. Раст. Cirsium palustre. Вх. Пч. І. 9. Ум. бодачок.
Валюшня, -ні, ж. = валюша. Уман. IV. 94.
Витребеньки, -ньок и -ків, мн. Прихоти, баловство, выдумки. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. Шевч. 283. Набудували гульбищ, печерь, халабудок і усяких панських витребеньок. Стор. МПр. 66. Ум. витребеньочки. Нема дівчат до роботи, тілько на витребеньочки. Грин. ІІІ. 647.
Гий меж. = I. Гей 1. Шух. I. 211.
Голодания, -ня, с. = голодування.
Дворя́ченько, -ка, м. Ум. отъ дворяк.
Оружина, -ни, ж. Ружье. Мет. 42. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Чуб. V. 915. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї. Котл. Ен. IV. 56.
Ріжкатий, -а, -е. Угластый. Шух. І. 161.
Спочив, -ву, м. Отдыхъ. Погоня вставала, мене в тернах на спочиві минала. Макс.
Упослідок нар. = упослід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.