Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ.
Гузня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Cм. Гузичний.
Жари́на, -ни, ж. Раскаленный уголекъ. Кадив, кадив (піп), а це якось жарина з кадильниці й упала да попові в халяву. Ум. жари́нка. Став ті жаринки вигрібать.
Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.
Заміря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замі́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Вознамѣриваться, вознамѣриться. 2) Замахиваться, замахнуться. Дід підійшов до дуба і вже заміривсь, щоб його рубати. Замірься, та не вдарь.
Пшінка, -ки, ж.
1) = пшеничка 2.
2) Раст. Galium verum L.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Чакан, -ну, м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах.
Шліхтування, -ня, с. Смазываніе пряжи шліхтою, піспою.
