Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фуркати

Фуркати, -каю, -єш, гл. 1) Трещать фуркалом. Шейк. 2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУРКАТИ"
Бахур, -ра
Бузун, -на, м. Низшій сортъ соли (съ примѣсью грязи). Радом. у.
Воїн, -на, м. = вояка. Гей, Максиме полковнику, ти славний воїну! гей випусти з Жаботина хоч лядську дитину. Н. п.
Калило, -ла, с. Грязь. Мнж. 181.
Кловак, -ка́, м. Клыкъ. У кнура кловаки які гострі.
Кмітити, кмітливий, кмітувати = кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.
Макови́к, -ка, м. = маківник. Ум. маковичок.
Мо́вка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ва.
Повідв'язувати, -зую, -єш, гл. Отвязать (во множествѣ).
Сисюрка, -ки, ж. = мисюрка. К. ЧР. 427. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою. К. ЧР. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.