Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся.
Дре́млик, -ка, м. Раст. Orchis morio.
Дю́рка, -ки, ж. = дірка. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку.
Зами́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: заносить, затаскать, истрепать. Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз замизкаєш.
Кахи меж., выражающее кашель. Ой ти, старий, кахи-кахи, я, молода, хихи-хихи! Знов біжить москаль поз двір та: кахи! А вона й собі: кахи!
Наверле́ нар. = навверле. 1) Дивись що ти робиш: наверле становиш стовпа, — товщим краєм угору! Треба товщим у землю. 2) Харько наш потяг ярами й тинами наверле.
Повдовбувати, -бую, -єш, гл. Вставить въ выдолбленное углубленіе (о многомъ).
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить.
Понамазувати, -зую, -єш, гл. Намазать (во множествѣ). Тими ягодами понамазуй очки (у вуллях). Понамазував підошви смолою.
Розривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. А вовчик сіресенький воли розірвав. Розірвали моє серце на дві половині. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти.
