Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обурити

Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРИТИ"
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Закмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. закмети́ти, -мечу, -тиш и закмі́тити, -мі́чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, запоминать, запомнить. Я й закметив їх (слова з книжки) зараз, скоро почув, як він читав. Г. Барв. 177. Закмітити у голові собі. Сосницк. у.
Крижевий, -а, -е. Квадратный. Шух. I. 110, 176. криже́ва плахта? Чуб. VII. 428.
Повистріпувати, -пую, -єш, гл. Выдернуть нитки въ ткани (во множествѣ).
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
Узолити, -лю, -лиш, гл. Достаточно утолочить (бѣлье).
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела. Шейк.
Шмарагд, -да, м. = смарагд. Стор.
Шняга, -ги, ж. Жаба. Вх. Пч. II. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.