Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обурити

Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРИТИ"
Гоп! меж. Подражаніе звуку отъ топанья при прыжкѣ или пляскѣ. Ой гоп, того дива! Наварили ляхи пива. Шевч. 158.
Давно́ 2 нар. Давно. Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було. Чуб. ІІІ. 149.
Ізд.. Cм. зд.
Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства. Кв. Жел.
Компанчик, -ка, м. Солдатъ. Полюбила компанчика, гей за їм тужила. Гол. І. 145.
Ма́мчити, -чу, -чиш, гл. = мамкувати.
Нарну́ти Cм. наринати.
Охандужити, -жу, -жиш, гл. Одурачить, осрамить. Не дай, Господи, єк із москалем зчепиться... так і охандужить. Рудч. Ск. II. 170.
Розвештатися, -таюся, -єшся, гл. Постоянно шляться, бродить.
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Шейк. Ум. халупчи́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.