Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обурювати

Обурювати, -рюю, -єш, сов. в. обурити, -рю, -риш, гл. 1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. О. 1862. V. 109. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі. О. 1862. VII. 31. 2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРЮВАТИ"
Бджілонька, бджілочка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Брязкотало, -ла, с. = брязкало. Желех.
Дубови́к, -ка́, м. 1) Хозяинъ лодки ду́ба. 2) = вернидуб. Грин. I. 181.
Дупло́, -ла, с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Перебувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перебу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.
Побуяти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п'ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти. АД. І. 114.
Познищуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Уничтожиться (во множествѣ).
Поодш.. Cм. повідш..
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.