Безжурно, нар. Безпечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися.
Захиля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. захили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Укрываться, укрыться за кѣмъ или чѣмъ-либо. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка: я за його захилюсь, захилюсь, та й нікого не боюсь, не боюсь.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Москівщи́на и московщина, -ни, ж. Великороссія. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине.
Повистьобувати, -бую, -єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Поводити 2, -джу, -диш, гл. Поводить. Коли б мене молодий хоч по хаті поводив.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Роспонадитися, -джуся, -дишся, гл. Разлакомиться, повадиться. Діти роспонадилися на солодке. Роспонадився вовк, ше йде.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Стовбула перекидатись.
Увага, -ги, ж.
1) Вниманіе. Що старше від розуму? — Увага. Люде слухали з великою увагою. брати до вваги, звертати увагу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. дати, подати до вваги кому що. Обратить вниманіе чье на что. дати увагу. Оказать вниманіе, уваженіе. Чи воно дасть увагу старому? — ніколи.
2) Примѣчаніе, замѣчаніе.
