Тлумачення / значення слова "ПОВОДИТИСЯ" | Словник української мови. Словник Грінченка

поводитися

Поводитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Держать себя, обращаться. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. Так із тобою поводяться, як із своїм братом. МВ. (О. 1862. III. 56). 2) Быть въ обычаѣ. Бач, як у вас поводиться. Як за Хмельницького поводилось. Шапки з квіткою, як поводиться, не спорядили. О. 1861. III. 17. Ой у нас на Дону не поводиться сьому: син матері не бере, за брата сестра не йде. Чуб. V. 926. 3) Удаваться, имѣть успѣхъ. Підсіла до того чоловіка і просила, щоб росказав, де він його бачив і як йому поводиться. Кв. Як йому буде поводитись, яке коли нещастя випаде. Драг. 75.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОДИТИСЯ"

Сховати оригінал сторінки

За́єчка, -ки, ж. Зайчиха. Вх. Зн. 20.

повністю...

Заспіва́ти Cм. заспівувати.

повністю...

Зузулина, -ни, ж. = зозуля. Закувала зузулина в саду на паду. Мил. 137.

повністю...

Ошахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = ошахрати.

повністю...

Повисаджувати, -джую, -єш, гл. 1) Высадить (многихъ). 2) Выломать, выбить (двери, напр., во множествѣ). 3) Поднявъ, посадить на что (во множествѣ).

повністю...

Подіркуватіти, -тію, -єш, гл. = подірчавіти.

повністю...

Потяжко нар. Тяжеловато. Н. Вол. у.

повністю...

Приневолювати, -люю, -єш, сов. в. приневолити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, принудить. Почала жінка приневолювать чоловіка, щоб і він робив. Грин. II. 175. Мати приневолила подавать рушники. Стор. МПр. 33.

повністю...

Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану. Шейк.

повністю...

Чимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти быстро. Шевч. 621. Люде ідуть мостом, а він прямо водою чимчикує. Драг. 140.

повністю...