Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остогидливий

Остогидливий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня. Мир. Пов. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТОГИДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТОГИДЛИВИЙ"
Витяг, -гу, м. 1) Извлеченіе. 2) Экстрактъ. 3) Выписка. Уман. I. 295.
Вц... Cм. уц...
Дядю́сь, -ся, м. Ум. отъ дядя.
Ма́слити, -лю, -лиш, гл. Маслить.
Начудний, -а, -е. Чудесний, удивительный. Ой розсуди, бабусенько, сей начудний сон. Чуб. V. 775.
Обплутувати, -тую, -єш, сов. в. обплутати, -таю, -єш, гл. Опутывать, опутать.
Подолущувати, -щую, -єш, гл. Окончить шелушить (во множествѣ).
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Сірозем, -му, м. Сѣрая земля.
Щебетливість, -вости, ж. Болтливость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТОГИДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.