Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остогидливий

Остогидливий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Сумною та остогидлою здається їй пісня. Мир. Пов. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТОГИДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТОГИДЛИВИЙ"
Герць, -ця, м. = герець.
Грабо́вий, -а, -е. Грабовый. Чуб. У. 674. Між дубовими та грабовими гаями. Левиц. І. 203.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Дого́ня, -ні, ж. = Догонь. Рудч. Ск. І. 88.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ. ЗОЮР. 153, 154.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.  
Престільниця, -ці ох. Верхняя доска стола? Війшов Івасенко до новой світлиці, лежить миленька на престільниці. Гол. І. 181.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Пропійця, -ці, ж. Та, которая пропиваетъ. Пропійця, пропійця! пропила мати дочку на солодкім медочку. МУЕ. III. 76.
Сокотуха, -хи, ж. 1) Эпитетъ курицы. 2) Трещетка, болтунья.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТОГИДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.