Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

папортиняк

Папортиняк, -ка, м. Порода насѣкомаго, живущаго на папоротникѣ. Вх. Лем. 446.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПОРТИНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАПОРТИНЯК"
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Змокти Cм. змокати.
Зубря, -ря́ти, с. Зубренокъ. Вх. Пч. II. 5.
Логи́н, -на, м. 1) Упавшее или сломленное бурей дерево. Вх. Зн. 33. 2) Лежебока, лѣнтяй. Вх. Зн.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Оприскливо нар. Вспыльчиво.
Підгачувати, -чую, -єш, сов. в. підгати́ти, -чу, -тиш, гл. Поправлять, поправить, починить запруду. Рівняли дороги, підгачували греблі. Стор. МПр. 72, 73.
Позакутувати, -тую, -єш, гл. Закутать (во множествѣ).
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Умостити Cм. умощувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАПОРТИНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.