Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні.
Дерзки́й, -а́, -е́. Упругій, жесткій. Трава дерзка, трудно тепер її косити.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Простиня, -ні, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя.
Розіходитися, -джуся, -дишся, сов. в. розійтися, йдуся, -дешся, гл.
1) Расходиться, разойтись, разбрестись, разсѣяться. Вийшли люде з церкви і розійшлися по хатах. Ой ви, тучі громовії, розійдітеся різно.
2) Расходиться, разойтись, разставаться, разстаться. Розійдемось, серце, з тобою, як на небі місяць з зорою. Душа з тілом розійшлася.
3) Раздаваться, раздаться, расходиться, разойтись. А ти, сира земле, розступися, а тесові дошки розійдіться.
4) Расходиться, разойтись (въ цѣнѣ). Хотіла була свиню купити, та ціною розійшлися.
Таранкуватий, -а, -е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло.
Теряти, -ря́ю, -єш, гл.
1) Терять, утрачивать, расходовать. Коли вмірать, то день терять. Літа мої молодії, марне вас теряю.
2) Портить. Середульший брат на те не потурає, с під червоного каптана чорні китиці видирає.... А старший брат теє забачає, середульшого брата на сміх підіймає.... Либонь ти собі жіноцький розум маєш, що ти на собі прекрасну одежу теряєш. Нехай тебе.... отець не лає, не проклинає, щастя й долі козацької твоєї не теряє.
Усюсінький, -а, -е. = усісінький.
Храмота, -ти, ж. соб. Хромыя животныя. На другий день не рушають з тирла, поки добре не вгріє сонце і не опаде роса, бо од роси буває багато храмоти.
Чваруватий, -а, -е. Наклонный къ ссорамъ, сварливый.
