Безротий, -а, -е. Безротый.
Би сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Дурним би назвали, од себе прогнали. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали.
Блекоторя, -рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. 2) Ягненокъ, родившійся весною.
Вишник 1, -ка, м. Вишневый садъ. Москаля молодого в вишник дожидала. Ум. вишничок.
Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Майо́р, -ра, м. Маіоръ. Ум. майорик.
Покрупини, -пин, ж.
1) = покруп'янка.
2) Засахарившійся медъ, медъ въ крупинкахъ.
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Посилання, -ня, с. Посыланіе.
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола.
