Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги.
Запря́тка, -ки, ж. Мѣсто, гдѣ прячутъ или прячутся.
Лоск, -ку, м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. Cм. лоском.
Омірати, -ра́ю, -єш, гл. Замирать. Серце йому омірало.
Отаман, -на, м.
1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ.
2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Як що буде в одного хазяїна таких отар чотирі-п'ять, то ставиться над личманами отаман. Отаманом артіль кріпка.
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде.
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую.
Тяжкий, -а, -е. 1) Тяжелый. Тяжке колесо. 2) Трудный. Тяжкі часи. 3) Сильный, большой, великій. Лихо тяжке. Тяжке нарікання. Ум. тяженький.
