Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рундуковий

Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНДУКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУНДУКОВИЙ"
Анке́р и анки́р-ру, м. = Альки́рДе ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Гуркотне́ча, -чі, ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх!
Лун, -на, м. = лунь. луна піймати. Умереть.
Пересвідчити, -ся. Cм. пересвідчувати, -ся.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. Ум. повісемце. Гол. Од. 36.
Потерятися, -ря́юся, -єшся, гл. Испортиться, разорваться, разрушиться, разстроиться. Ой десь стоїть парочка, любая розмова, ой як третій умішається, то й потеряється. Н. п.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти. Г. Барв. 530.
Рябканистий, -а, -е. Пестрый. Cм. рябий 1. Вх. Зн. 61.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Шушукатися, -каюся, -єшся, гл. Шептаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУНДУКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.