Буба, -би, ж. Дѣтск. 1) Зерно гороху, бобовъ (размякшее). 2) Ягода. 3) = бублик. Бийте кота в зуби, щоб не просив буби. 4) Рана, нарывъ, слѣды удара. Не йди туди, бубу зробиш. Чи собою в пень, чи собою в дуба, а все собі буба. бубу зробити. Ударить, причинить боль.
Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Видавцем нар. По счету, мѣрою. Хліб видавцем дали, все подавалось ніби видавцем.
На́коренок, -нка, м. 1) Отростокъ. 2) Отродіе; потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком!
Осмеркнути, -ну, -неш, гл.
1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка.
2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло.
Перелюбник, -ка, м. Прелюбодѣй, блудникъ. Писав я до вас ув одному листі, щоб ви не мішались із перелюбниками.
Плиска, -ки, ж. Птица: а) Motacilla, трясогузка. б) — біла. Motacilla alba. в) — жовта. Мо tacilla flava. г) = лисак 4. Ми були в ліску да поймали плиску чорную да чубатую.
Похорошуватися, -шуюся, -єшся, гл. Красоваться, охорашиваться.
Розрахувати, -ху́ю, -єш, гл. Разсчитать, разсчесть.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба.
