Горілча́ний и горільча́ний, -а, -е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Не любить бджола й духу горільчаного. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ.
Закмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. закмети́ти, -мечу, -тиш и закмі́тити, -мі́чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, запоминать, запомнить. Я й закметив їх (слова з книжки) зараз, скоро почув, як він читав. Закмітити у голові собі.
Кебетливий, -а, -е. Способный, даровитый, талантливый. Дуже кебетлива дитина.
Ліни́тися, -нюся, -нишся, гл. = лінуватися. При готовій колоді не лінись вогонь класти.
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий.
2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату.
Одуван, -на, м. Названіе горшка въ загадкѣ. Як жив одуван, всіх людей годував, а як пропав одуван, — ніхто й кісток не сховав.
Окупний, -а, -е. Выкупной.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл.
1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить.
2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Подоминати, -наю, -єш, гл. Окончить мять (во множествѣ).
Пороспускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспуститися, но во множествѣ.
