Зла́яти, злаю, -єш, гл. Обругать. Ти ж мене не збив, не злаяв, догани не дав.
Ло́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать, хлопать. 2) Ѣсть, жрать. Старому чоловікові та лопати у піст скоромне.
Напе́рстник, -ка, м. 1) Раст.: Digitalis. 2) Маленькая мягкая суконная онучка, которою гуцулы и верховинцы обворачиваютъ при обуваніи пальцы ногъ.
Оббивальник, -ка, м. У мастеровъ изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для чистой отдѣлки и насѣчки зубьевъ металлической крышки.
Підсніжна, -чати, с. = підворотень.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. В гаю все покотом лежало.
Роспускатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспусти́тися, -щуся, -стишся, гл. 1) Распускаться, распуститься, развернуться. Роспустився як циганська пуга. Довга коса роспустилася по воді. Распускаться, распуститься, развратиться. Розволочиться да і само роспуститься: слова говорять гидкі, старого не поважають. Наша молодіж так роспустилася, що і ходити на улицях страшно. 3) Растворяться, раствориться, распуститься. Не в кожній воді, мило роспуститься.
Служка, -ки, ж. Ум. отъ, слуга. Служка на служку, а пану трясця. Ой служки кажуть: наш то пан где.
Топитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш.
2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться.
Шумелинє, -ня, с. Листы, въ которые завернуть початокъ кукурузы.
