Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркун

Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. Чуб. V. 102. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Н. п. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. Рудч. Чп. 245. То же: буркун синій. ЗЮЗО. І. 166. б) — жовтий. M. officinalis. Мил. М. 87. в) — білий. М. alba. Мил. М. 38. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Чуб. V. 1029. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок. Грин. ІІІ. 348, 688.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУН"
Леп, -пу, м. Нечистота на тѣлѣ, потная грязь. Лепу на руках багато. Харьк. у.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Набо́жник, -ка, м. Полотенце (вышитое или тканое съ узорами), надѣваемое, для украшенія, на иконы. Черниг. г.
Невструйливий, -а, -е. = невстрійливий.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Очистити, -ся. Cм. очищати, -ся.
Потоптатися, -пчуся, -чешся, гл. Потоптаться.
Свинець, -нцю, м. Свинець. Вас. 183. Важка, мов свинцем налита. Грин. II. 184.
Свистун, -на, м. 1) Свистящій человѣкъ. 2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря. 3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Ум. свистунець, свистунчик.
Урядок, -дку, м. Установленіе, порядокъ. Через тоті пани, пани, через ті урядки прийде ми се завішити ногами до грядки. ЗЮЗО. II. 554.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.