Вихоплювати, -люю, -єш, сов. в. вихопити, -плю, -пиш, гл. Выхватывать, выхватить. Оксану вихопив чуть живу.
Заночува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Заночевать, остаться на ночь. Добре, остануся, заночую в тебе. 2) О дѣвушкѣ или парнѣ: лечь спать съ кѣмъ (на посидѣлкахъ). Я з тобою вечерую, з другим заночую. 3) Принять на ночлегъ. Чи спиш, серце, та чи чуєш, чи Добоша заночуєш?
За́рід, -роду, м. Зародышъ.
Коситень, -тня, ж. Раст. а) Косатикъ, Iris. б) Aerus calamus.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Попереглядати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перегля́діти, но во множествѣ.
Прикорочати, -ча́ю, -єш, сов. с прикороти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать, укоротить.
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Не зітхай, — не остатнє ще спекли. 2) Изжарить. Спік чорне порося. Курочку спекла. Ту рибку скажіть, щоб спекли. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. 4) — рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти.
Телуш! меж. = телусь.
