Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буркут

Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРКУТ"
Білоголовка, -ки, ж. О предметѣ (чаще о растеніи), имѣющемъ бѣлую головку. Ум. білоголовочка. Маківочки-білоголовочки, чи ви поспіли? Шейк.
Валивочко, -ка, с. раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Граня́стий, -а, -е. = Гранчастий.  Пшениця граняста, а жито ні. Волынск.
Діль, -лі, ж. Пучекъ нитокъ (для сѣтей). Стрижевск.
Начин, -ну, м. Начало. Се який начин пісні? Борз. у.
Однаковісінько нар. Совершенно одинаково. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене въ снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевч. 389.
Панча II, -чати, с. = паненя. Вх. Лем. 446.
Сторожівство, -ва, с. Обязанности сторожа, должность сторожа. Рк. Левиц.
Чашечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чашка. Чашечка — воду пити. Ном. заг. № 155. 2) Ячейка въ сотахъ. Волч. у.
Чинчикувати, -ку́ю, -єш, гл. = чимчикувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРКУТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.