Бардиґа, -ґи, ж. Большая краюха хлѣба.
Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Лис 1, -са, м.
1) Лисица. У вічі як лис, а за очі як біс. Продав пса за лиса. Старого лиса тяжко зловити. Як лис хвостом виляє. лисом підшитий. Хитрый и льстивый.
2) мн. лиси. Лисій мѣхъ, шуба. Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. Ум. лисок.
Надполови́нити Cм. надполовинювати.
Парча, -чі, ж. Парча.
Перекусити Cм. перекушувати.
Роздробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздробити, -блю, -биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить.
Схилок, -лку, м. Наклонъ, спускъ, скатъ. склонъ. Та бо в нашім Яворові корчма коло схилку.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою.
Удирати, -раю, -єш, сов. в. удерти и удрати, удеру, -реш, гл.
1) Отдирать, отодрать, оторвать часть чего. Удери аршин сукна. удрав до гапликі́в. Плохо сдѣлалъ, испортилъ.
2) Только сов. в. Ударить. По щоці вдрала. Удрав долонею з уси мочі. Удрав по руці добре.
3) Преимущ. сов. в. Хорошо и съ силой сдѣлать, то-же, что ушкварити, уджиґнути. Подивись, як дівчата танцюють. Ну, що вже Кубранівна вдрала, так уже за всіх! Що за танцюра. Козака як удремо!
4) удрати штуку. Выкинуть штуку. Пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать.
5) удрати рюмка. Заплакать. Чи не вдере Микола рюмка?