Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погуркати

Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУРКАТИ"
Гебель, -бля, м. = гембель. Після гебля сокирою. Ном. № 6396.
Дуга́н, -ну, м. Сортъ табаку. Желех. Вх. Лем. 428.
Повистромлювати, -люю, -єш, гл. Выставить, выткнуть (во множествѣ). Нащо ви руки повистромлювали? Поховайте, а то померзнуть. Харьк. у.
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали. ЕЗ. V. 217.
Приспособитися Cм. приспособлятися.
Проволоводитися, -джуся, -дишся, гл. Промедлить, провозиться.
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Сметанка, -ки, ж. Ум. отъ сметана.
Теєньки, теєчки — употребляется для замѣны глаголовъ, которыхъ изъ приличія или почему либо иному не хотятъ употреблять. Шейк.
Товпитися, -плюся, -пишся, гл. Толпиться, тѣсниться. Народ товпиться до тебе. Єв. Мр. V. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.