Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонинний

Полонинний, -а, -е. Относящійся къ полонині. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИННИЙ"
Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так. Г. Барв. 209.
Набі́жний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у.
Нага́йка, -ки, ж. = нагай. Коваль ізробив дротяну нагайку. Рудч. Ск. І. 60. Ум. нагаєчка. Шумить-гуде нагаєчка коло мого тіла. Чуб. V. 128.
Обвішати Cм. обвішувати.
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній. Желех.
Стяжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стяга. 2) = стьожка. Гол. Од. 77. Ум. стяжечка.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. І. 196. Я не врічлива.
Чехмейстер, -ра, м. Шафмейстеръ, начальникъ овцеводнаго хозяйства въ крупныхъ экономіяхъ. Херс. г.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНИННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.