Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Губи́ще, -ща, с. ув. отъ губа. Замкни моїм ворогам губи і губища.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється.
Заса́дний, -а, -е. 1) Объемистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Не треба, казано, дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила. 2) Крѣпкій. Засадні коні. 3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. 4) заса́дна зіма́. Продолжительная и постоянная зима.
Згоджа́тися, -джа́юся, -єшся
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный.
Назна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнать о существованіи въ данномъ мѣстѣ, открыть. Я назнав зайчицю з зайченятами. Десь назнала лисиця у лісі пастку.
Причетен, -тна, -не, причетний, -а, -е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. не причетна я зовсім до неї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла.
Провеселитися, -люся, -лишся, гл. Провести весело время.
Сіроманок, -нка, м. Сѣрый волкъ. Ой волики-сіроманки, чом ви не орете?
