Бабачо́к, -чка́, м. Ум. отъ баба́к.
Віднімати, -маю, -єш, сов. в. відняти, -німу, -меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто відняв?
Де́сятеро чис. Десять душъ, штукъ. У-де́сятеро. Десятерицею, въ десять разъ. У-десятеро їм відплатимо за наші біди. Може в-десятеро більш, ніж вони були винуваті.
Зайде́я, -де́ї, об. = зайдей.
Злукавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла.
Лигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Удариться. Що се в тебе око підбите? — Та се я нахилилась хату мести та як лигнулась об стіл, об ріжок, та й набила.
Опухати, -ха́ю, -єш, сов. в. опух(ну) ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне.
Повипалювати, -люю, -єш, гл. Выжечь (во множ.).
Пошивальник, -ка, м. Мастеръ, кроющій крыши соломой.
Розумаха, -хи, об. Умный человѣкъ, мудрець.