Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полонистий

Полонистий, -а, -е. Покатый. Полониста гора. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОНИСТИЙ"
Басанунка, -ки, ж. = басамонка. Вх. Лем. 390.
Вистріпувати, -пую, -єш, сов. в. вистріпати, -паю, -єш, гл. Выдергивать, выдернуть (нитки въ ткани).
Вугроватий, -а, -е. Угреватый, имѣющій угри на лицѣ.
Досі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!... таке тепер і стало! О. 1862. IX. 5.
Керування, -ня, с. Управленіе. Желех.
Клич, -ча, м. Репутація. То вже ж один козак доброго клича і луччой руки один шостак розгадав. Макс. (1849). 75.
Речи, -чу, -чеш, гл. = ректи. Вх. За. 59.
Розщипати Cм. розщипувати.
Угаснути Cм. угасати. Угатити. Cм. угачувати.
Угрин, -на, м. Венгерець. Спіймав він угрина з картками. Св. Л. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОНИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.