Бали, -лів, м. мн. Разговоры, розсказни. Тільки і балів на селі, що про мене безщасну. Росклався з своїми балами — і до вечора тебе не переслухаєш. Всі ж не з балами стояли, всі були по ділу тут. це вже бали! Дудки! Це вже бали, щоб я йому дала. Ні, це вже бали!
Вигоюватися, -гоююся, -єшся, сов. в. вигоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Вылѣчиваться, вылѣчиться (отъ ранъ).
Зару́мати, -маю, -єш, гл. 1) Заплакать. Годі вже, годі, а то й я зарумаю. 2) Заплакать (глаза). Ой сіла, задумала, карі очі зарумала.
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Ниць II, -ці, ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці.
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. Біжить він, куди очі стоять. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. очі-на-очі = віч-на-віч. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; в очу. Въ глахъ. Дивись у воду, поки в очу тобі стане недобре. Від сонця так тобі пожовтіє в очу. Свічок, свічок наставили! Мигтить ув очу, мов промінне. а ні на оч. Видѣть не могу, ненавижу. Перше я його любила, а тепер а ні на оч! злим, лихим оком дивитися. Сердиться, быть злымъ на кого. Батько все таки , на його злим оком дивиться. оком не стинати. Не смыкать глазъ. треба позичати в сірка очей. Стыдно въ глаза глядѣть. мороз з очима. Сильный морозъ. із очей сталось. Сглазили. світле око. Чистая совѣсть. Багацько дечого бракує нам, та світле око. 2) Петля, глазокъ. У режі малі вічка, а у пров'язі очі великі. 3) Отверстіе въ порплиці, въ которое входить верхній конецъ веретена шестерни. 4) При исчисленіи, послѣ названія десятковъ: одинъ. Двадцять з оком = 21. 5) Мѣра вѣса: 3 фунта. Лучче око золота, ніж камінь олива. 6) Мѣра жидкости. Купив за тії гроші пшона, вік зо два горілки. 7) волове око. Раст. Phyteuma orbiculare. 8) Гусяче око. Родъ узора въ вышивкѣ на сорочкѣ. 9) мн. гадячі очі. Раст. Myosotis aepestlis. жабині очі. Myosotis intermedia. Ум. очко, оченько, очечко. Гляньте хоть одним очечком!
Покатувати, -ту́ю, -єш, гл. Подвергнуть истязанію, помучить. Ой, ой він мене... покатує.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить.
Складатися, -даюся, -єшся, сов. в. скластися, складуся, -дешся, гл.
1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась.
2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Туди парубки збірались, по золотому складались.
3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Склався і поїхав.
4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. З яках частин вода складається.
5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся.
6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Бійка з иншими хлопцями складеться. Регіт такий складається.
Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
