Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поточитися

Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Ном. № 10689. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад. Котл. Ен. 2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Кв. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Левиц. І. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила. Чуб. II. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТОЧИТИСЯ"
Борщівник, -ка, м. 1) Раст. a) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. Cм. борщ. 2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ. 3) Любитель борща. Ум. борщівничок.
Бренькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.
Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл. 1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Ном. № 10817. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку. Грин. ІІІ. 522. 2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине. Ном. № 11368.
Відвіт, -ту, м. Отвѣтъ. ЗОЮР. II. 207. одвіт оддавати. Отвѣчать. КС. 1882. XII. 501.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. Левиц. Пов. 14. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Кіев. г. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. Грин. II. 88. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к). Ив. 25.
Ми́ччу нар. Нараспѣвъ (говорить). Мнж. 185.
Пригижкуватий, -а, -е. .? пригижкуватий вовк. ЗОЮР.ІІ.36
П'ятсот, -тисо́т числ. Пятьсотъ.
Сполучати, -ча́ю, -єш, сов. в. сполучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Соединять, соединить. Коммуна, сполучена таким задумом. К. КП. 9.
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.