Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похарчувати

Похарчувати, -чую, -єш, гл. 1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать. 2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. О. 1862. VI. 97. Він їх файно приймив, похарчував. Гн. І. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХАРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХАРЧУВАТИ"
Варстат, -ту, м. см. верстат.
Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у.. Cм. фіціґорний.
Заго́юватися, -го́ююся, -єшся, сов. в. заго́їтися, -го́юся, -їшся, гл. Заживать, зажить (о ранѣ). Загоїться, поки весілля скоїться. Ном. № 5305.
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Кавонька, кавочка, -ки, ж. Ум. отъ кава.
Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору. Лукаш. 85.
Кокус, -су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. І. 132.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне. Г. Барв. 195.
Позбавляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Умертвить (многихъ). Багацько позбавляв Буняка таким способом, людей. Драг. 204. 2) Лишить многихъ.
Халаш, -ша, м. 1) Шалашъ. Александр. у. 2) = хата. Шух. І. 88. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХАРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.