Вузьмина, -ни, ж. Съуженное и мелкое русло рѣчнаго протока.
Дідові́д, -во́да, м. Тотъ, кто водить слѣпыхъ нищихъ.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Повихожуватися, -жуємося, -єтеся, гл.
1) Откормиться (о многихъ). Годують свині: такі то славні повихожувались.
2) Оправиться отъ болѣзни, выздоровѣть (о животныхъ). І в нас одна овечка пропала з ції хвороби, а ті, Бог дав, повихожувались.
Прихід, -хо́ду, м.
1) Приходъ, прибытіе.
2) Входъ. З приходу в селі твань страховенна. Йора з приходу узенька. Ой ходила та Маруся по вгороду та садила сад-виноград з приходу. на приході. При входѣ. Його хата у містечку на приході. Янкелева хата на місті зараз на приході.
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ.
Собачиний, -а, -е. = собачий.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
